Весна-поетеса

Щось із життя


Чекаєш подарунків? Подаруй собі "Афродиту"!


Чекаєш подарунків? Зроби сама собі подарунок! Насолодись пристрасними історіями разом з ”Афродитою”!

У книзі «Афродита» сучасною поетичною мовою переказано основні міфи про богиню краси і кохання Афродиту, розглянуто різні грані ідеалу античної жіночності. Однак твір не обмежується лише Афродитою, тут є й інші жіночі типажі: холоднокровна Афіна, вічно цнотлива Артеміда, воїтельки-амазонки. Оповіді багаті на еротичні сцени, адже в античному світі панувала розпуста і любов до вина, та й середземноморське кохання — гаряче!

Купити у видавництві


Открыть

Підбиваю підсумки свого творчого 2014 року :)


Мій 2014-й починався ось так:

І тоді стало так:

Це була майданна круговерть і прагнення змін.

Минув рік. Прапор і гімн я більше не чіпаю :)) Але мій експеримент закінчився позитивно. Мабуть, візуальні зображення, які постійно маячать перед очима, таки впливають на формування дійсності. Притому дійсність може потрактувати зображення не так, як задумувалось автором)) Наприклад, двоє схожих на лелек птахів на прикріпленій картинці асоціювались у мене із сімейною парою або дітьми. А під кінець року з’ясувалося, що це дві книжки :))

"Книжка на ніч" і "Вістря голосу". Дві протилежності, які доповнюють одна одну. Звісно, доцільніше було б видавати одну велику книжку, але вмістити в одній таке непримиримо різне не виходило ніяк...

Анотація до збірки:

Поезії Антоніни Спірідончевої м’які і добре промальовані. Цілісні картини і тонкі деталі образів візуалізуються в уяві читача, спонукаючи до власних фантазій. Жіноча чуттєвість, уміння відшуковувати красу і смисли, поєднані з простотою викладу – стануть гарними супутниками мрійливих і затишних вечорів.

Детальніше про збірку можна почитати тут: Книжка на ніч. Вона вже є :)

Анотація до збірки:

«Вістря голосу» – нова книга Антоніни Спірідончевої, в якій тематично зібрані найгостріші і найпоцільніші поезії. Тут злюки і стерви доводять чоловіків до сліз, одинокі в своєму нещасті жінки ховаються в собі, малолітки набираються досвіду через гру,  вірші сміються над поетами, поки свідомість готується до чергового Майдану. Втім є у збірці теплі, щемливі, з еротичним присмаком твори – у них авторка чуттєва і мила, якою знаємо її з попередніх поетичних книжок.

Детальніше про збірку можна прочитати тут: Побачила світ моя нова поетична збірка "Вістря голосу".

Тепер у мене стало три поетичні збірки, а разом з прозовими – п’ять книжок. :)

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

АМАЗОНКИ

Щоб закінчити тему майданної круговерті, скажу, що моїх творів немає в жодній з "майданних" збірок, які заполонили зараз полиці книгарень. Я – дистанціююсь від тієї лавини часто сирих і нецікавих, але правильних "майданних", а тепер вже і воєнних творів... Та й те, що я писала по темі, було, відверто кажучи, не в тренді.

Зате від початку року мені добре писалось про амазонок. Гілейських войовничих дівчаток, які не ведуться на компроміси і кохання, а те, що їм треба – можуть взяти списом. :) Цикл віршів "Амазонки" вже тягне на самостійну добірку. А починався він так:

Що в тебе в серці, люта, як звір, амазонко?

Що в тобі плаче чи загнаним списом пече?

Втягнута лихом у чорну життєву воронку,

Чи ти ще здатна на сльози жіночі з очей?

Цей вірш прочитати повністю можна тут: Амазонка.

Він – один з найжорсткіших, інші – легші і навіть з еротикою)) Інші, але не всі, "Амазонки" я публікувала на Фейсбуці.

(творча атмосфера :) )

6 липня на фестивалі «Країна мрій» вперше відбулись наші «Амазонські читання».
Ми з поеткою і бардом Валентиною Захабурою подумали, що етнофестиваль – вдале місце для тематичних читань про легендарних амазонок, які зазвичай випадають з «етнічного» формату, та амазонство (як незалежність і збройну боротьбу жінок).

Я читала свої вірші, в яких «реконструюється» образ амазонки з урахуванням епічного, історичного та археологічного матеріалу, зачіпаючи нюанси соціального, інтимного, військового життя. Я також озвучила дві свої поеми про амазонок із циклу «Афродита», написані на основі грецьких міфів.
Валя Захабура читала твори про героїнь грецького епосу, які не були амазонками, а, живучи поруч з чоловіками, цілком відповідали образу степових незалежних жінок, зокрема про Артеміду. Дісталося від Валі і батьку історії – Геродоту, який не обминув увагою амазонок і їхню взаємодію зі скіфами в своїй «Історії». Валя також співала – про дівчат Помаранчевого і Євромайдану, про молодечу кочівлю (мотоциклами замість коней) по місцях історичних подій і військових битв.

Ось так це було. А детальніший репортаж з події можна почитати тут: Амазонські читання на "Країні мрій".

~~~~~~~~~~~

До слова, моя "Афродита", яку я пишу вже кілька років (на щастя, майже завершена), у цьому році помітно мілітаризувалась. :)

Нагадаю, що "Афродита" це еротичний цикл віршів і поем на основі міфів, в яких фігурує грецька богиня кохання.

Для прикладу тендітної мілітаризації ось короткий уривочок з поемки "Війна Афродити":

Падають ранені з кіп’ями в серці,

Ноги троянців ідуть по ахейцях.

А на троянців заносяться списи…

І відчайдушно з небесної висі

Та, що в руках не тримала ніколи

Жодної зброї, стрибає на поле,

Всіяне трупами борної битви –

В сяйнім плащі золота Афродита.

І якщо бачить троянця упалим,

То закриває плащем від удару –

Ворог в тім сяйві, не бачачи цілі,

Хибить – троянець встає уцілілим.

Скільки мужів врятувала богиня –

Хтозна! А в думці: аби не загинув

Син її рідний, що теж на цім полі

Б’ється відважно за жінку і Трою.

Цей твір є повністю на моєму Фейсбуці.

~~~~~~~~~~~

У цьому році я вперше зазнала тендітної цензури. :) Але не за еротику, як одразу можна подумати.

Мене спочатку запросили на захід, присвячений образу Т.Шевченка на Майдані. Сказали, що мій твір (теж поема, про царську армію) дуже сильний, талановитий і до сліз. А через деякий час, порадившись, відмовили, бо твір "сильний, талановитий", але занадто гострий і відвертий, і читати з трибуни його не можна.

Зрештою, я була рада, бо цей твір дійсно не для трибуни і навіть не для публікації.

~~~~~~~~~~~

Взагалі цього року мене не раз притягувало до тем, пов’язаних із Т.Шевченком. Можливо, тому що цьогоріч святкувалося його 200-річчя.

02 березня відбулась зустріч "Вінок Шевченку", організована Конгресом літераторів України в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана. Твори Шевченка читали юні акторки. Поети ж і барди розмовляли один з одним власними творами, які у своїй більшості стосувались подій на Майдані – ця тема пересилила заявлену тему зустрічі, хоча про Шевченка теж говорили і читали багато.

На фото: Надія Чорноморець, Олена Кочергіна та Антоніна Спірідончева.

Детальніше про зустріч "Вінок Шевченку" можна прочитати тут: Вінок Шевченку. Зустріч поетів Київщини до 200-ліття Кобзаря.

~~~~~~~~~~~

Ще один захід ми робили у Національному Музеї Шевченка, де обминути тему Кобзаря було неможливо.

Музично-поетичний вечір "Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє" в Музеї Шевченка був організований Конгресом літераторів України. Я скромно була його куратором. Поетеса, композитор і співачка Алла Мигай – ведучою. Вечір був тематичним – автори виконували історично-патріотичні твори. Охоплювались події від найдавніших часів до новітньої війни. У заході взяли участь понад 20 авторів.

Там теж, поміж іншого, прозвучали деякі мої "Амазонки".

Алла Мігай та Антоніна Спірідончева (вступне слово)

Детальніше про цей захід можна почитати тут: Поетеса Тетяна Яровицина розповіла про вечір в Музеї Шевченка "Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє!"

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

ФЕСТИВАЛІ

Цьогоріч я навіть взяла участь у кількох фестивалях.

На "Країні мрій" літературна сцена "Курінь" – традиційне місце збору молодих поетів, їхніх масовок і тусівок.

Цьогоріч на "Курені" виступали літоб’єднання "Перехрестя", "Севама", "Маруся", "Черкаське об’єднання ім. Василя Симоненка" (ну і я від "Перехрестя" :). Було дружньо і фестивально. :)

Детальніше про цей захід можна дізнатись тут: Фестиваль "Країна мрій" (сцена "Курінь")

~~~~~~~~~~~

Міжнародний музично-поетичний фестиваль "Інтереальність" цьогоріч пройшов удруге.

9-10 серпня Київ зустрічав учасників та гостей Другого міжнародного музично-поетичного фестивалю "Интереальность". За словами організатора фестивалю Олега Федорова, попри не надто оптимістичні очікування, пов’язані з воєнними діями в Україні, на "Интереальность" приїхали понад сотню учасників із різних регіонів України (у т.ч. з "гарячих" точок), Білорусі, Росії та інших країн.

Організатори фестивалю Олена Дараган-Сущова (Москва) та Олег Федоров (Київ) отримують диплом від журналу "Радуга".

Перший день "фестивалили" у готельному комплексі "Верховина". Відбулось підбиття підсумків інтернет-конкурсу "Интереальности" на задану тему "Есть только миг..." та вручення дипломів переможцям.

Презентовано книгу "Есть только миг..." з віршами учасників "Интереальности". До збірника увійшли і мої поетичні твори.

Після того учаники "Интереальности" зібралися в Маріїнському парку, щоб дати музично-поетичний концерт для киян з літньої сцени.

Детальніше про цей захід можна прочитати тут: У Києві відбувся Міжнародний музично-поетичний фестиваль "Интереальность"

~~~~~~~~~~~

15 листопада впродовж дня в Музеї літератури лунали "УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ" – народний мистецько-історичний фестиваль поезії та пісні, який відбувся уже вп’яте.

Фестиваль зібрав поетів з Буковини, Тернопільщини, Полтавщини, Донеччини, Київщини, Луганщини, а також багатьох цікавих особистостей столиці.

Розмаїття стилів і напрямків вражало. Від естрадної пісні (Алла Мігай, Ольга Угнівенко), бардівської (В’ячеслав Купрієнко) до рок-музики (SILENT MODE), а також гри на бандурі (Тарас Силенко) і етноспіву (дует Юлії Вітранюк і Ольги Зікунової).

Поети також зібралися дуже різні: тож виконання творів варьювалося від традиційного читання до слем-подібного і навіть читання репу (Міха Невідомський).

(Зліва направо: Антоніна Спірідончева, Анна Коназюк, Тарас Силенко, Тетяна Белімова, Наталя Святокум)

А поетеса Тетяна Яровицина із дочкою Таєю читали поезію дуетом, яка в такому виконанні була особливо чуттєвою і пронизливою.

Гарячою темою фестивалю були спогади про Майдан і біль війни на Сході Країни, до якої звертався чи не кожен виступаючий.

Детальніше про цей захід можна прочитати тут: УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ в Музеї літератури відбулись

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

У цьому році в мене було трохи паперових публікацій віршів, трохи радіо, і навіть спробували прес-конференцію в Музеї української пропагандни.

В Музеї української пропаганди говорили про внесок митців у спільну справу.

В’ячеслав Купрієнко – лауреат міжнародних конкурсів авторської пісні, уродженець Алчевська, учасник війни в Афганістані – розповів про благодійний проект «Непереможні», який він організовує спільно з київською поетесою Тетяною Яровициною заради збору коштів на лікування тяжко-поранених бійців. Також він розповів про свої поїздки на Донбас, спілкування та концерти підтримки для бійців АТО і місцевих жителів.

Ми із Аллою Мігай розповідали про більш цивільні речі, про внесок творчістю, хоча до збору коштів для тяжко-поранених ми також долучились.

Музично-поетична зброя України

(В’ячеслав Купрієнко, Антоніна Спірідончева, Алла Мігай)

А під самісінький Новий рік стало відомо, що вже надрукували ось таку новорічну поетичну книжечку "Різдвяний карнавал поезій", там є і моїх кілька віршів. :) Сайт "Клуб поезії" вирішив зробити своїм авторам новорічний подарунок, видавець – "Редакція журналу "Дніпро".

Придбати примірник можна тут: http://юхница.com/rizdvyaniy-karnaval-poeziy.html

Цікаво. Переглянула список авторів – зі 127 авторів я знаю лише одного, і ще двоє – знайомі мені імена. Улибнуло. :)

Це більше про кучкування поетичних спільнот. Тусуються собі чоловік сто на якомусь сайті, пишуть вірші – може й хороші і навіть дуже хороші вірші, а ми про них не знаємо. Бо ніякого моніторингу, критики немає. Куди не глянь, всюди мєждусобойчікі. Тільки одні більш галасливі і комунікабельні, інші – ні.

Анотація до збірки:

Для налагодження мирного, творчого, новорічно-святкового життя в Україні — ця унікальна Збірочка. Вірші, побажання — як справжні українські серця, — чисті, різдвяні, з непереможною вірою в українське щастя. Поезія, віншування, літературно-стилістичні фігури — головне зимово-новорічне свято на весь рік. Автори — поети України.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

ПЛАНИ-2015

1. Я хочу, щоб у цьому році моя поетична казка для дівчаток "Орлеана" нарешті вийшла книжкою – великою, яскравою і дорогою на вигляд (але помірно дорогою в роздрібній торгівлі). Я на днях ходила по книгарнях, щоб подивитись асортимент подібної тематики (не вперше). І нічого подібного не знайшла (теж не вперше). Тож треба прориватись, хоч і складно.  :)

2. "Афродита", хоч і вічно молода, а без руху і активності може змарніти лицем і духом. Тож пора її видавати. Бажано в тому ж форматі, що й "Орлеану", але для старшої вікової категорії жінок. :)

3. "Амазонкам" без власної книжки теж тяжко буде. Точніше не їм самим, бо їм-то шо? А тим, хто стоятиме на їхньому шляху... :))) Ну, тут багато смайликів, бо "Амазонки" у мене ще не закінчені, а моє творче натхнення має здатність розтягуватись в часі... :)

Тим не менше, цим трьом я вже шукаю картинку для Фейсбуку, щоб маячила мені перед очима у наступному році. :)

4. Під час нашої музично-поетичної зустрічі "Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє" прозвучало багато гарних творів на історично-патріотичну тематику українською і російською мовою. Я б хотіла, щоб їх міг прочитати будь-хто, а не лише я. Хай би це була книжка. Щоправда, ніякого фінансування під неї немає, але ж результат починається з мрії... :)

5. Ну і старі "вісяки", які вже кілька років не знаходять втілення. Ідеї проектів, з якими мені б не хотілось розлучатись, але яким не вистачає коштів і ... працелюбної целеспрямованої злагодженої команди :
– перехресне рецензування
– МІНІ
– 2П: Подвійний профіль.

– аудіозбірка давно записаних, але досі не оброблених творів.
Перехрестяни зрозуміють)))

Сподіваюсь, до них таки дійде черга на втілення. :)


Открыть | Комментариев 3

Побачила світ моя нова поетична збірка "Вістря голосу"


Нова поетична збірка "Вістря голосу" уже побачила світ. А поетичні твори, що увійшли до неї, уже завантажені на сайт. Читати їх можна за посиланням:

Анотація до збірки:

 «Вістря голосу» – нова книга Антоніни Спірідончевої, в якій тематично зібрані найгостріші і найпоцільніші поезії. Тут злюки і стерви доводять чоловіків до сліз, одинокі в своєму нещасті жінки ховаються в собі, малолітки набираються досвіду через гру,  вірші сміються над поетами, поки свідомість готується до чергового Майдану. Втім є у збірці теплі, щемливі, з еротичним присмаком твори – у них авторка чуттєва і мила, якою знаємо її з попередніх поетичних книжок.

Передмова автора:

Книжковий андеґраунд?

Чи просто книги, яких ви не знайдете?

Побачила світ моя нова поетична збірка "Вістря голосу"

Є книжки, яких ви не знайдете у магазинах. Та й взагалі, найімовірніше, не знайдете. А якщо вам і пощастить потримати одну з таких в руках, то в закритих спільнотах, де на прохання продати, швидше за все, вам її подарують, не зумівши визначитись у ціні.

Це книжки, які не видають у видавництвах «повного циклу», натомість роль видавця часто зводиться до формально-необхідної ланки, як то присвоєння ISBN. А деякі книжки обходяться і без цього, тобто без формальностей, стаючи так би мовити «неформальними».

Над цими книжками працюють «свої редактори», «свої коректори», «свої художники», «свої верстальники», тобто люди-спеціалісти, пов’язані між собою спільним бажанням вивести чергову таку книжку «в світ».

Цими книгами ніколи не цікавляться ЗМІ, на них ніколи не пишуть рецензії незалежні критики, їх не обговорюють на книжкових форумах і не купують на книжкових ярмарках.

Ці книги мають авторські презентації в інтернеті, дружні читацькі відгуки та дуже точкову «інформаційну кампанію» на поетичних сайтах, яка майже завжди супроводжується відсутністю розголосу внаслідок закритості спільнот, згрупованих по інтересах.

Ці книжки не беруть у книгарні, бо вони затавровані мітками «нерентабельно», «нема піару», «автор-одинак» і «поезія».

Але є багато людей, глибоко занурених у цю культуру, які мають в себе цілі полиці таких книжок – неодмінно з­ автографами авторів. А часом, на черговій поетичній тусовці можна зустріти незнайомця, який без особливого вступного слова спитає: «А у вас уже є книжка? Подаруйте мені, а я вам подарую свою».

Що це, якщо не «неформальна культура»? Що це, якщо не андеграунд? Імовірно, одна з таких книжок щойно потрапила вам до рук.

Нічого особистого.

Тільки вірші

 

Я люблю моделювати обставини, в які поміщаю своїх героїв, люблю проробляти деталі образів, шукати в них найчіткіші леза, виступи, найконтрастніші грані, люблю це промальовувати, мені це в кайф.

Старші покоління поетів привчили читача, що вірш – це сповідь. Досі поезія так і сприймається. Це плакання про свою тяжку долю, відкриття душі, виливання смутку. Молодші поети, хоч і пишуть відсторонено, соціально (не всі, звісно), але стереотип не переломили.

От попсова пісня на радіо не викликає питань: поет все вигадав. А надрукований вірш – неодмінно щось особисте.

Я ж не займаюсь сповідальною лірикою, за рідкісним винятком. Мені не цікаво писати про себе, я класичний інтроверт, який своє особисте не виставляє напоказ. Більшість моїх ліричних героїв – змодельовані. Це мікс тривалих спостережень за людьми і отриманого досвіду.

Для мене слово – це конструктор. Я рідко вкладаю свої почуття у твори, а лише пропускаю через себе почуття своїх героїв. Я, як той модельєр, що міряє недошиту сукню, щоб потім, ідеально змайстровану, повісити її на манекен і вабити нею перехожих.

У цій збірці багато віршів, які читач, як вподобану сукню, зможе приміряти на себе. Не на щодень. Для особливого виходу.


Открыть | Комментариев 4

Лорелей


Лорелей

Срібними гребнями хвилі тікають у море,
Білі виблискують леза у водній імлі.
І рукавами річок в найсиніші простори
Напнуті вітром надії пливуть кораблі.

Безліч сміливців покинули вдома обузи,
Духу свободи ковтнувши у груди міцні,
І назавжди розрубали на пристані вузол,
Щоб течією лихою нестись по ріці.

Дзвінко співає на виступі мокрої скелі
Тіням розлуки і зради сумна Лорелей –
Про моряка, що любов залишав на постелях,
Й на кожен голос скеровував вбік корабель.

Діва співала, і в ніч розливалася пісня:
Кинув моряк своє судно й на скелю побіг.
Плачучи, він Лорелею до серця притиснув,
Руки цілуючи ніжно і обриси ніг.

Він цілу ніч загорався, як місяць крізь хмари,
Губи вологі блищали, неначе єлей.
І понад ранок шептав у пасмо кучеряве:
– Люба єдина кохана моя Лорелей…

– Зірочко срібна, любове моя одинока,
Кинута скелі холодній на розсіч вітрам,
Серце моє буде вічно в руках твоїх вогких,
Я повернусь і нікому тебе не віддам.

– Мій капітане, – в сльозах шепотіла красуня, –
То залишайсь боронити мене від вітрів –
Бачиш, як віють поділ моїй зношеній сукні,
Поки по річці утомлені йдуть кораблі.

– О, мене манить за обрій блакитна свобода –
В даль, де кінчаються межі всіх звивистих русл.
Я лиш торкнусь горизонту в просолених водах
І на найшвидших вітрилах сюди повернусь.

– Мій капітане, пробач, що я мушу просити…
На твоє серце закохане і молоде
Вниз по ріці вже підступно розставлені сіті –
Ти в них загрузнеш й не випливеш більше ніде.

Знаю ж: чужими жінками упійманий грубо,
Будеш, заплутаний в сітях, лежати в човні,
Гучно сміятися і підставлятимеш губи
Під їхні ласки й улесливих слів ручаї.

Прошу, лишись в моїх точених з каменю стінах!
Знаю напевне: направивши свій корабель
В море безкрає, тягуче і безміру синє,
Більше не скажеш ніколи: «Моя Лорелей!»

– Діво кохана, твої хвилювання даремні, –
Гладив їй плечі і скрушно дививсь долілиць, –
Що мені прісна любов жіночок із таверни,
Шлюх оп’янілих і сивих портових дівиць?

Люба, твій погляд вологий – це вітер із моря.
Чуєш, як дме в нашу сторону свіжості бриз?
Він мене кличе… – Й моряк цей, долаючи сором,
Скелі тримаючись, швидко подався униз.

– Проклятий будь, капітане! Не вийдеш, бо вузько
В цім повороті, де честь випробовує Рейн.
Хай корабель твоїх втіх розіб’ється на друзки
Об вічну скелю на ймення моє – Лорелей!

Падала мачта і палуба гнулась в розколах,
А понад ними ще дівчини голос звучав:
– І твою долю розбиту ніколи-ніколи
Вздовж течії не прийматиме жоден причал.


Открыть | Комментариев 12

Як я в університеті "Україна" виступала


Не можу цим не поділитись, тим більше, що і фото, і відео є з цієї зустрічі. :)

Мені дуже пощастило потрапити на конференцію молодих учених Університету "Україна", куди мене запросила викладач цього вузу і українська письменниця, лауреатка І премії "Коронації слова" - Тетяна Белімова.

Мене вразив підхід вузу до проведення наукових конференцій, адже поруч із професорами, які з трибуни розповідали студентам більш наближений до навчального процесу матеріал, також виступила викладач Олена Коломієць із розповіддю про поезію Майдану, зробивши огляд вже опублікованих книжок.

А після того дозволили прочитати і мені щось своє. Я читала трохи з "Галереї жіночих портретів", трохи з "бунтарського", і, оскільки одним з виступаючих була піднята тема скіфів, я взяла розгін і на скіфів-амазонок, прочитавши фрагменти вступної поеми до циклу "Амазонки", в яких ідеться про скіфів, вміло обминаючи місця з 18+. :))

Ось що з цього вийшло. Тетяна Белімова пише на своїй сторінці в Фейсбук:

"Сьогодні на конференції молодих учених в Університеті "Україна" виступала талановита київська поетеса Антоніна Спірідончева. Тоня зачарувала студентів - викладачів - гостей конференції)) Ось невеличкий уривочок з її виступу - поетеса читає уривок зі своєї поеми "Спорядження Амазонки". Якщо говорити про стилістичну спрямованість поезії Антоніни Спірідончевої, то, на мій погляд, можна вести мову про неокласицизм із приставкою пост чи ще одним нео))"

І ще одне невеличке відео. Це вже вірш з "Галереї жіночих портретів".

У мене купа позитивних вражень після цієї зустрічі. Сподіваюсь, що у слухачів теж враження позитивні. :) І дуже дякую Тетяні Белімовій за запрошення виступити, це для мене велика честь! А також за фото і відео. :)


Открыть | Комментариев 4

А тим часом... Мрійливість перед сном :)


А тим часом в газеті "Література і життя", що видається Конгресом літераторів України, надруковано відгук про мою "Книжку на ніч" та деякі вірші з неї. :)
Приємно! :)


Открыть | Комментариев 5

Поети з Київщини у Національному музеї Тараса Шевченка


Якщо попередня публікація про музично-поетичну зустріч "Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє! стосувалась більше поетів-киян, то сайт Київської облдержадміністрація зфокусував увагу на поетах з Київської області, які взяли участь у цьому заході.

 

Рубрика: Новини
Опубліковано: вчора
300_400_625338001417593225.jpg

У Національному музеї Тараса Шевченка, що в м.Києві відбулася поетично-музична зустріч «Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє», участь в якій взяли поети Макарівського району Київщини. Під час заходу у виконанні авторів прозвучали історично-патріотичні твори про різні періоди та знакові події історії України від найдавніших часів до сучасності.

В програмі також були представлені поезії та авторські пісні у виконанні понад 20 дорослих авторів – членів Конгресу літераторів України Києва та Київської області, Закарпатської обласної організації КЛУ. Честь представити Київщину випала й вихованцям літературної студії «Сузір’я» Макарівського центру творчості дітей та юнацтва ім. Д.Туптала. Також Макарів під час зустрічі представили поети Галина Герасименко та Ігор Годенков.

Під час заходу було організовано перегляд фільмів: «Шевченко», «Єсть на світі доля», «Либідь». Окрім того, працювала благодійна книжкова ятка. За розповсюдження друкованої продукції було отримано близько тисячі гривень, які передано на лікування воїнів, що зазнали поранень у зоні АТО. 

Джерело: Сайт Київської облдержадміністрації


Открыть

Поетеса Тетяна Яровицина розповіла про вечір в Музеї Шевченка "Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє!"


30 листопада 2014 року в затишній залі
Національного Музею Тараса Шевченка
відбулася Музично-поетична зустріч

НОВИНИ * АВТОРСЬКИЙ САЙТ ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ * ПРОСПЕКТ ПІДНЕСЕННЯ



Завдячувати змістовній зустрічі можна київській поетесі Антоніні Спірідончевій та Заслуженій діячці мистецтв України, телеведучій, казкарці, композитору і співачці,  Аллі Мігай.
 


Саме у їхніх світлих головах народилася ідея проведення зустрічі за участі поетів та виконавців авторської пісні Київської та Київської обласної організацій Конгресу літераторів України та Літературного клубу «Київ ПОЕТажний» (Клуб та Київську організацію Конгресу очолює київськийпоет Олег Нікоф, Обласну організацію Конгресу - поет з Макарова Ігор Годенков).
 


Організатори заходу вирішили розширити звичні рамки патріотичних музично-поетичних зустрічей, в яких здебільшого звучать твори на «гарячу» тему (Майдан і АТО), і представити поетичні і музичні твори про різні періоди та знакові події в історії України від найдавніших часів до сучасності. За словами Антоніни Спірідончевої, у молодих поетів мало творів на історичну тематику, тож оголошення теми заходу стало ще й стимулом до створення нових поезій та пісень з поглядом у минуле і поповнення ними скарбниці сучасної української літератури.

Тема дійсно цікава, а тому зала була заповнена глядачами. За що їм велика подяка!

 


Понад 20 учасників – поетів та виконавців пісень – ділилося з гостями заходу своїм баченням України. Крім творів загальноісторичної спрямованості, на зустрічі була представлена «кримська тема». Було показано фільми: «Мій Шевченко», «Єсть на світі доля», відзняті в Криму у 2014 році кримською режисеркою.

Гості слухали уважно, а науважніше, як зазначив київський поет Олег Максименко, слухав сам Шевченко.
 

Також впродовж заходу діяла етнографічна виставка Ольги Угнівенко «Ляльки-музики».
 


Пані Ольга заспівала "Молитву",
 


 і ми щиро молилися за нашу Україну...
 


Організована на заході благодійна книжкова ятка дала змогу виручити кошти в обсязі 930 грн. і спрямувати їх на лікування тяжкопораненого воїна Олександра Швецова.
 


Алла Мігай, режисер-постановник та ведуча заходу, розповіла про свій досвід виступів у Криму під час революції гідності, про різку зміну у ставленні слухачів до україномовних виконавців з материкової України. Але завдяки перегляду фільмів ми бачимо, що в Криму таки є справжні патріоти України. На жаль, про долі цих людей нічого не відомо, а так хочеться дізнатись, як їм живеться нині...

Щиро радію з того, що цього разу звучали мої улюблені поети Влад Лоза,
 

Людмила Шаренко.
 


Яскравим відкриттям стали гості з м. Макарів Київської області - виконавці авторської пісні Володимир Хоменко

 


та Оксана Піковська.


Порадував своїм виступом, і не вперше, добрий друг з м. Мукачеве Володимир Маслов.
 

Досить переконливим були Олексій Осипов, Віра Свистун і Олег Максименко. Антоніна Спірідончева зробила найглибший доторк до історії України – часів існування амазонок! І взагалі, не без гордості помічаю, як міцнішають голоси київських поетів!

Допомагав їм звучати для гостей Музею Шевченка Марат Страковський. Дякуємо, Марате!

Ну і ми з донею сказали своє слово і принагідно запросили гостей заходу на Благодійний концерт проекту «НЕПЕРЕМОЖНІ», який відбудеться тут же,в Музеї Шевченка9 грудня о 18-00. Приходьте і кличте друзів! Шість вдало проведених попередніх концертів дає нам право поважати себе ). Склад виступаючих нечисельний, проте  потужний! З нами цього разу будуть: пісенний дует Сергія Мороза та Ігоря Якубовського «Простір Музики», співачка Надія Боднарук, носій Шевченкового слова Сергій Самовілов. Ну, і, звісно, – найпотужнішою тематичною частиною проекту стане виступ його організатора В’ячеслава Купрієнка. Це буде лірика болю і надії в поетичному і пісенному виконанні. Приходьте очищувати душі. Виручені кошти, за зразком цієї зустрічі, будуть перераховані важкопораненому Олександру Швецову, про що буде відзвітовано в мережі.
 

Отже, незважаючи на скрутні часи, ми зустрічаємося, спілкуємося, робимо гідні справи. А, значить, ми Є.

БУДЬМО й надалі!

 

Джерело: Сайт Тетяна Яровициної "Проспект вдохновения"


Открыть | Комментариев 2

Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє! (анонс)


30 листопада о 14.00 в Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться поетично-музична зустріч «Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє», в якій у виконанні авторів прозвучать історично-патріотичні твори про різні періоди та знакові події історії України від найдавніших часів до сучасності.

В програмі:

Поезія та авторська пісня: понад 20 авторів Конгресу літераторів України, Літературного клубу «Київ ПОЕТажний». Серед них поети: Владислав Лоза, Антоніна Спірідончева, Тетяна Яровицина, Олег Максименко, Вікторія Івченко, Людмила Шаренко та інші. Автори і виконавці власних пісень: Алла Мігай, Ольга Угнівенко, Оксана Піковська та Володимир Хоменко.

Фільми: «Шевченко», «Єсть на світі доля», «Либідь».

Етнографічна міні-виставка ляльок (автор Ольга Угнівенко).

Благодійна книжкова ятка. Зібрані кошти будуть скеровані на допомогу постраждалим під час військових дій на сході України.

Прозвучать твори:

Загально-історичної тематики

Про війни різних часів

Кримська тема

Новітня війна

Організатори: Київська міська та Київська обласна організація Конгресу літераторів України, Літературний клуб «Київ ПОЕТажний».

Над проектом працюють: Антоніна Спірідончева – автор ідеї, укладач програми, Алла Мігай – постановник.
Час і місце проведення: 30 листопада 2014 р. о 14.00 в Національному музеї Тараса Шевченка (б-р Шевченка, 12). Вхід вільний.


Открыть | Комментариев 6

Фестиваль УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ-5 в Музеї літератури відбувся


15 листопада впродовж дня в Музеї літератури лунали "УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ" – народний мистецько-історичний фестиваль поезії та пісні, який відбувся уже вп’яте.

Фестиваль зібрав поетів з Буковини, Тернопільщини, Полтавщини, Донеччини, Київщини, Луганщини, а також багатьох цікавих особистостей столиці.

Розмаїття стилів і напрямків вражало. Від естрадної пісні (Алла Мігай, Ольга Угнівенко), бардівської (В’ячеслав Купрієнко) до рок-музики (SILENT MODE), а також гри на бандурі (Тарас Силенко) і етноспіву (дует Юлії Вітранюк і Ольги Зікунової).

(Алла Мігай)

Та найбільше вразила хорова капела "Дніпро".

Поети також зібралися дуже різні: тож виконання творів варьювалося від традиційного читання до слем-подібного і навіть читання репу (Міха Невідомський).

(Зліва направо: Антоніна Спірідончева, Анна Коназюк, Тарас Силенко, Тетяна Белімова, Наталя Святокум)

А поетеса Тетяна Яровицина із дочкою Таєю читали поезію дуетом, яка в такому виконанні була особливо чуттєвою і пронизливою.

Гарячою темою фестивалю були спогади про Майдан і біль війни на Сході Країни, до якої звертався чи не кожен виступаючий.

"Фестиваль відкрив його засновник — народний декламатор Олександр ЛІЩЕНКО, підготували і провели співентузіасти Тетяна Белімова, Олена Коломієць, Тетяна Яровицина. Ентузіазм нині голий і напівголодний, тому було вирішено поставити скриньку для оргвнесків, а кожний відвідувач мав придбати квиток вартістю 10 гривень" – розповідає про організаційні моменти Тетяна Яровицина на сайті "Проспект вдохновения". За цим посиланням також можна більше дізнатись про перебіг фестивалю і виступаючих, а також переглянути відео.

Захід тривав близько семи годин і пройшов у дружній і теплій атмосфері.

(На передньому плані дует Юлії Вітранюк і Ольги Зікунової)

Фото: Антоніна Спірідончева, Тетяна Белімова, Тетяна Яровицина, Олег Максименко


Открыть | Комментариев 2

Музично-поетична зброя України


18 листопада в Музеї української пропаганди відбулась прес-конференція на тему «Поезія та авторська пісня – в підтримку української армії».

У цей складний військовий час, сповнений волонтерськими ініціативами і благодійницькими намірами, у багатьох бібліотеках, музеях, інших закладах Києва – без особливого розголосу відбуваються мистецькі акції патріотичної тематики, що носять благодійний характер, спонукають до співпереживання, підтримки.

Про деякі патріотичні музично-поетичні проекти під час зустрічі розповідали гості Музею української пропаганди.

В’ячеслав Купрієнко – лауреат міжнародних конкурсів авторської пісні, уродженець Алчевська, учасник війни в Афганістані – розповів про благодійний проект «Непереможні», який він організовує спільно з київською поетесою Тетяною Яровициною. Музично-поетичний проект «Непереможні» з успіхом відбувся уже вп’яте, зібравши на лікування тяжко-поранених бійців понад 30 тис. грн.

Також В’ячеслав Купрієнко розповів про свої поїздки на Донбас, спілкування та концерти підтримки для бійців АТО та місцевих жителів.

Антоніна Спірідончева – київська поетеса, представила концептуально інший проект –музично-поетичну зустріч «Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє!», який відбудеться у Національному музеї Тараса Шевченка за участі поетів та виконавців авторської пісні Конгресу літераторів України та Літературного клубу «Київ ПОЕТажний». Організатори заходу пропонують розширити звичні рамки патріотичних музично-поетичних зустрічей, в яких здебільшого звучать твори на «гарячу» тему (Майдан і АТО), і представити поетичні і музичні твори про різні періоди та знакові події в історії України від найдавніших часів до сучасності. За словами Антоніни Спірідончевої, у молодих поетів мало творів на історичну тематику, тож оголошення теми заходу стало ще й стимулом до створення нових поезій та пісень з поглядом у минуле і поповнення ними скарбниці сучасної української літератури.  

У програмі зустрічі заявлено понад 20 учасників – поетів та виконавців пісень. Крім того, буде показано три фільми: «Мій Шевченко», «Єсть на світі доля» та «Либідь», а також впродовж заходу діятиме етнографічна виставка Ольги Угнівенко «Ляльки-музики» і благодійна книжкова ятка, виручені кошти якої будуть спрямовані на лікування тяжко-поранених.

Крім творів загально-історичної спрямованості, на зустрічі буде представлена «кримська тема».

Алла Мігай – українська телеведуча, казкарка, композитор і співачка, Заслужений діяч мистецтв України – розповіла про свій досвід виступів у Криму під час революції гідності, про різку зміну у ставленні слухачів до україномовних виконавців з материкової України. Також вона розповіла про фільми «Мій Шевченко» та «Єсть на світі доля», відзняті в Криму у 2014 році кримською режисеркою, які будуть показані під час музично-поетичної зустрічі в Музеї Шевченка «Шануймо минуле, не втратьмо майбутнє!» Алла Мігай є учасником та режисером-постановником цього заходу.

Музично-поетична зброя України

Учасники прес-конференції також поділились із присутніми своїми творами.

Музично-поетична зустріч відбудеться 30 листопада о 14.00 в Національному музеї Тараса Шевченка (б-р Шевченка, 12). Вхід вільний.

Прес-служба Музею Української пропаганди


Открыть | Комментариев 2

Осіння діва


Клюють горобці в споришах насінини,

А голуб купає в піску сизі крила.

У платті червоному діва осіння

Босоніж іде по асфальтових брилах.
 

Іще декольте дозволяє погода,

І сонце лоскоче засмаглу їй шкіру.

Вона оглядається зверхньо і гордо,

Ступає вже владно і поки що мирно.
 

Бурштинові кучері скріплює обруч,

І темні, як вишні, всміхаються губи.

Розхристаний вітер звивається й хоче

Здаватися теплим, легким і не грубим.

Старенький віршик, 2011 р., але така погода сонячна, що захотілось опублікувати. :))


Открыть | Комментариев 13

Рицар


А рицар плакав, спершись на коліна,

На мертвий камінь припадав чолом.

Його любов висока, але тлінна

Стікала по щоках, в очах пекло.

І хмари просочилися крізь браму

І застелили надвечірній пир,

Як погляд свій ховала ніжна дама,

На честь якої виграно турнір.

Як він хотів любити її душу!

Нести у думці в свій кривавий бій

Любов тендітну і водночас дужу,

Щоб кожен подвиг присвятити їй.

Йому б солодкою була любовна мука...

Піднесено б він рушив у похід,

Якби із дамою його єднала думка,

Хай навіть і життя вкоротить літ.

Ридав, зігнувшись, сльози лив потоком

З очей блакитних на залізо лат,

А вітер умивав засмаглі щоки,

Дверцята відкривав любовних ґрат.

...А як воно тепер – любити душу?

Душею, а не тілом – вже хто зна?

Хтось «подвиги на честь» із місця зрушить

Чи тільки в підкорянні крутизна?

Той рицар плакав. Як йому щеміло!

...Цікаво, на межі тисячоліть

Чи він зумів би увірватись в тіло

Своєї дами? – думка мимохіть.


Открыть | Комментариев 4

Дама серця


Стояла із мамою й татом під віттям вільшаним
У тихому затінку дівчина – вродою мила.
Волосся дрібні завитки, мовби гроно каштанів,
Лягали на плечі холодні і сяюче білі.

В червоному платті, що срібною ниткою шите.
Трояндою квітне, сердечний ховаючи трепет,
І в рицаря, що свій шолом при арені залишив,
Очима стріляє так тонко, немов з арбалету.

А в того біляве волосся, як топлене млеко,
Яке під шоломом змокріло й взялось завитками,
І очі блакитні, і усмішка лущена, терта,
І в серці гарячому – легкість померти за даму.

Недавно посвячений в рицарі, знатного роду,
Прибув на турнір – одиночка, сміливець, зухвалець!
А ввечері, пил обтрусивши із ніг, її – горду –
Посміє, припавши коліном, просити на танець.

Він виклик прийняв, обернувшись і глянувши косо.
Прекрасна! Але зосередитись слід перед герцем!..
І мріє вона відмовляти йому цілу осінь,
Щоб стати по тім загадковою дамою серця…

Вона така юна, сміється з розмов про заміжжя.
А в замку холодному сіро. І хочеться дуже,
Щоб рицар розвіював сум її тиждень за тижнем,
Допоки їй батько не знайде достойного мужа.

Один нещодавно добивсь – цілував її руку,
Співав серенаду в саду, як цвіркун осмілілий.
Розгніваний татко зіскочив із лави і хутко
З мечем вибіг в браму й обтяв тому рицарю крила.

А цей, – панна стримує подих в тугому корсеті
І трохи збентежено соває пальці в перчатках, –
Молодший з синів, майоратом до нитки обдертий,
Він – рицар без спадку, якому нема що втрачати.


Открыть | Комментариев 4

Осіння красуня


.

До сонця берізонька крутиться станом,

Обмахує тіні, вхиляється ніжно,

Неначе уперше за осінь – кохана,

Немов обірвала нитки із колишнім.

.

Танцює із вітром в важкому намисті,

У золоті плаття – яскраві смарагди.

Вона після ночі солодка і чиста

І мріє в цю осінь – любити і грати.

.

Всоромлено тягнеться клен до берези.

І поки навколо палає багаття,

Гілками незграбний і досі тверезий,

Підступно цілує розвітрене плаття.

.

Приборкати хоче цю пишну величність,

Що крутить вершечком, прудка і смішлива?

Та ж він нерухомо стояв цілу вічність,

І соки – сто літ, як застигли у жилах.

.

Заплуталась віттям тонким об гілляку

І вирвалась зразу з обіймів, патлата.

Він навіть відчути не встиг переляку.

Щасливий! І бач, не просив і не сватав.


Открыть | Комментариев 7

Амазонка


Члени клубу "Київ ПОЕТажний", літстудії "Перехрестя" і ще купа випадкових людей вже чули мій вірш про амазонок із циклу "Афродита". Але та "Амазонка" грунтується на міфологічній версії, взаємини зі скіфами - в певній інтерпретації по Геродоту, а еротичне порозуміння з ними (ну, вся "Афродита" сповнена еротичних непристойностей!) досягається завдяки чарівному поясу Афродити, який опинився в руках її онучки-амазонки.
У мене був якийсь комплекс вини через те, що я написала про амазонок завідомо неправдиву (міфологічну) історію, то ж я вирішила виправитись і написала ще й історію появи амазонок за версією, яка мені видається історично більш вірогідною. От, якось так.
п.с. релігійним, слабонєрвним і неповнолітнім - читати не рекомендується.


 

Амазонка

 

Що в тебе в серці, люта, як звір, амазонко?

Що в тобі плаче чи загнаним списом пече?

Втягнута лихом у чорну життєву воронку,

Чи ти ще здатна на сльози жіночі з очей?

 

Тепла галявина, сонце рум’яно світило,

З гуртом вернувся із ловів твій сплочений муж.

Як же так сталось, що потім порубане тіло

Ти упізнала в грязюці кривавих калюж?

 

Хто той один, що у центрі ворожої хмари

Ненависть ніс, переможно здіймаючи спис?

Так, через літо ти смертю його покарала,

Хоч він вже сім’ям у лоні твоєму проріс.

 

Чи пам’ятаєш, як змів твоїх чад під копита,

Кинув у трави тебе і заломлював руки?

Під його силою тільки й могла ти, що вити…

Чи ти ще здатна на спогади, жінко із луком?

 

Як починалось життя після хижих набігів,

Як твої руки тонкі узялися до зброї?

Скільки разів боронила ти затишне лігво,

Шлях заступаючи кожній м’язистій потворі?

 

Як ти навчилася діяти непримиримо?

Як гартувалася сила в тендітних руках?

Списа у груди ввігнати чи в очі – сокиру,

Кожному! Діво-воїтелько, он ти яка!

 

…Зуби чорніють, у м’язах всихається сила,

Сиве пасмо, мов зміючка, спадає над оком.

Як же ти вижила? Чи вберегла свого сина?

Жінко-праматінко, люта, як звір, амазонко.

 

2014 р.


Открыть | Комментариев 9

Поетичні стріли Купідона



 

Завдяки незборимому таланту Оксани Яблонської організовувати камерні поетичні вечори з найрізноманітніших приводів (незборимому жодними самі-по-собі-йницькими, музоцентричними, натхненно-дезорганізуючими примхами поетів :) ) у передніч до Дня св. Валентина Купідон метав стріли. У дальній залі письменницької кнайпи "Купідон" (де б ще проводився цей захід?!) киїські поети читали любовну та еротичну лірику. Магію текстів передати не беруся, а от про атмосферу можна судити з фотографій. :)
  
Вікторія Осташ                                              Читає Оксамитка Блажевська

 
Антоніна Спірідончева                                          Сергій Пантюк

  
Денис Суховій                                             Читає Оксана Яблонська

  
Олексій Бик, Денис Суховій, Елізабет Стрій, Сергій Пантюк                                Анатель Клименко та Оксана Шафаревич

     
Валентина Захабура             Володимир Осипенко    Ярослав Чорногуз

  


Открыть

Підбиваю підсумки свого творчого 2013-го


Підведення підсумків року для мене стало щорічною новорічною забавою. Озирнутись назад і подивитись, що ж відбувалось , а потім дати йому оцінку. Добре, що в мене є звичка писати про події, які мають до мене відношення, і публікувати фотозвіти. Тож не напружуюсь згадками, а відкриваю свій літературний блог. Ничже, щоб не повторювати сказане в попередніх публікаціях, я даю активні посилання на опубліковані раніше матеріали.

Наприкінці 2012-го року вийшло кілька книжок, які були в центрі моєї уваги на початку 2013-го, про які я писала, говорила і які презентувала.

Моя збірка дівчачих оповідань «Малолітка» вийшла у 2012-му, але її презентування розтягнулось і на 2013-й рік. Остання з презентацій відбулась у березні в Будинку письменників.


Підбиваю підсумки свого творчого 2013-го

Поетична збірка літературного клубу «Київ ПОЕТажний» «Пензлі різнобарв», упорядниками якої були я та Надія Чорноморець, також неодноразово презентувалась для різних читацьких аудиторій. Завершальна презентація відбулась у січні також в Будинку письменників і була найбільш насиченою, змістовною і ефектною. До збірки «Пензлі різнобарв» увійшли десять моїх віршів з циклу «Галерея жіночих портретів».


Весняне пробудження: програмка додається :)

В останні дні 2012-го року побачив світ масштабний поетичний збірник, укладений Валерієм Гребенюком – «Вілаґ почуттів». До нього увійшла і моя добірка віршів. Перечитавши в збірнику всі твори, я вирішила написати свій відгук: «Вілаґ почуттів» - наймасштабніший збірник сучасної української поезії.

 «Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні». А я презентувала «Малолітку» 

Усі ці книжки, а також «Перша тисяча кроків», про яку йтиметься нижче, представлені в книжкових магазинах.

Ще одна книжка – поетична збірка Київської літстудії «Перехрестя» «Перша тисяча кроків» – була  задумана у 2012-му як підсумок десятилітньої діяльності студії і мала б бути представлена під час святкування ювілею. Однак через «качєлі» з виділенням коштів на її видання (як не як, літстудія «Перехрестя» відноситься до Київської організації Спілки письменників України, яка розпоряджається коштами на просування творчості київських літераторів) «Перша тисяча кроків» не вийшла вчасно, і відзначати ювілей з численними гостями в залі довелось без неї. Коли ж стало зрозуміло, що НСПУ так і не підтримає видання фінансово (а збірка вже була укладена і підготовлена до друку силами авторів), її було видано коштом літстудійців. «Перша тисяча кроків» також пройшла випробування презентаціями, найгучніша з яких відбулась у Львові під час Форуму видавців.

Команда



Один з важливих напрямків діяльності літстудії «Перехрестя» - робота з урбаністичною поезією. Я неодноразово писала про конкурс міської лірики «УРБА-Перехрестя»,у 2013-му він вдруге підбив підсумки, а також ввів новацію –очний тур, в якому і я брала участь, навіть отримала відзнаку в номінації найліричніше місто.

Великим заходом, присвяченим урбаністиці, був «Голоси і візії міста», проведений студією «Перехрестя» в рамках фестивалю «Гогольфест». Я також брала в ньому участь.

Гогольфестом моє фестивальне дозвілля не обмежилось. Були ще «Віршень», започаткований Сергієм Пантюком, «Відкриті небеса», організовані Едуардом Драчем та Оксаною Яблонською, «Літературна країна мрій», ініційований Ларисою Ніцой літературний марафон Євромайдану. Крім того, я брала участь в чималій кількості менш масштабних поетичних заходів, як то у київських вузах, бібліотеках, музеях, мистецьких галереях тощо.


Читання в КМДА

Отож, не все наше літературне життя пов’язане з Київським будинком письменників, як це могло видатись спочатку.


Вирує життя і в творчих спільнотах, кожна з яких зберігає свою унікальну атмосферу. Літстудія «Перехрестя» уважно розглядає твори студійців і гостей, вдаючись до аналізу і обговорення. Клуб «Київ ПОЕТажний» опробовує нові місця, де читання віршів не конфліктуватиме з розпиванням добрих напоїв, бо в клубі звикли ці дві компанійські справи поєднувати. Плідно спілкуємось з поетесою Вікторією Івченко. Весело дружимо з колективом журналу «Музеї України».

Ось так. :)


Открыть | Комментариев 18

Сила дитинства допомагає стати переможцями (про благодійну фотовиставку)


 

24 листопада в затишній «Pete-Art» галереї, що поблизу Майдану Незалежності, в рамках фотовиставки «Сила дитинства: Велике Маленьке Життя» пройшов благодійний поетичний вечір при свічках, в якому взяли участь молоді і більш досвідчені поети.


«Ідея проекту «Сила дитинства» виникла у нас ще два роки тому. Ми влаштовували різноманітні вистави, ігри, творчі заходи для маленьких пацієнтів онкологічних відділень міста Києва, під час них було зроблено багато фотографій, - розповідає волонтер групи допомоги дітям«Дар Янгола» Ольга Волик. –  На цих світлинах ми бачимо маленьких героїв, усміхнених, захоплених, замріяних.  Онкохворих дітей прийнято вважати нещасними, позбавленими радощів життя.  Ми хотіли показати, що ці дітки – такі ж, як і звичайні діти: вони радіють, сміються, мріють, грають, люблять маму. Хвороба їм не заважає щодня. До катеторів, пересувних апаратів, лікарняних палат вони швидко звикають. В лікарні дитинство не закінчується. Сила дитинства допомагає маленьким пацієнтам ставати переможцями… Ми хочемо подарувати їм світле, повноцінне дитинство, а цією виставкою фотографій показати світлу сторону перебування дітей у лікарні».

Виставка розмістилась у двох залах галереї. На ній представлені роботи професійних фотографів Івана Єршова, Торіта Іллі Борщевських, Юлії Огнєвої та Світлани Кабанової, які співпрацювали з групою «Дар Янгола» на волонтерських засадах.

 

У такій атмосфері проходив поетичний вечір при свічках. Ділилися з гостями віршованими рядками молоді поети Таня Боброва і Марія Савченко. Веселив короткою прозою Олександр Печалов. Під час невеликої перерви гостям провели екскурсію по виставці, після чого виступали поети Антоніна Спірідончева та Вікторія Осташ. Довершувала вечір класична музика у виконанні Світлани Дідух.

 

З розповіді ми дізнались, що деякі діти, чиї фото представлені на виставці, нині лікуються в Італії та інших країнах (на це було зібрано кошти), а деякі вже успішно завершили лікування і повернулись додому.

 

«На наших благодійних заходах ми не намагаємось викликати жалість. Наші вечори проходять із посмішками, веселощами і повинні приносити задоволення глядачам.Жалість і страх лише пригнічують. Вони відбирають сили, які так потрібні дітям і матусям для боротьби, а нам - для того, щоб наважитися на допомогу. Натомість Віра, Надія, Любов, сприйняття хвороби не як жорстокої кари - а як важливого уроку - саме таке налаштування матусь, світле насичене дитинство маленьких пацієнтів допомагають долати хворобу. І нам важливо не жахатися її - а розгледіти в очах дитини саме цей світлий вогник - та відгукнутися на нього» - говорить Ольга Волик.

 

Фотовиставка «Сила дитинства: Велике Маленьке Життя» триватиме в «Pete-Art» галереї до 30 листопада (вул. Костельна, 6, метро «Майдан Незалежності»). Під час фотовиставки проводяться додаткові культурні заходи. Так,

26 листопада з 16.00 до 19.00 відбудеться вечір пантоміми та французького шансону.

28 листопада з 11.00 до 18.00 - акція «Квіти життя».

30 листопада з 16.00 до 19.00 – акустичний джазовий вечір. Закриття виставки.

Виставка працює щодня з 12.00 до 20.00.

 

Усі кошти, зібрані під час виставки, будуть перераховані на придбання сучасного обладнання і витратних матеріалів для маленьких пацієнтів онковідділень м.Києва.

 

Організатори виставки: Ініціативна група імені Даші Євдокимової «Дар Янкола» та Благодійний фонд «Крона».

Сайт групи «Дар Янгола» - http://darjangola.org.ua/

Світлана Дідух


 Таня Боброва

  

Олександр Печалов


Марія Савченко


Антоніна Спірідончева


Вікторія Осташ


Листівки, які можна придбати


Открыть | Комментариев 11

Мій вересневий літературний актив :))


 

Практично весь мій літературний актив у вересні так чи інакше був пов’язаний із літстудією «Перехрестя». А точніше – з виходом літстудійного колективного творіння «Перша тисяча кроків», що побачив світ якраз перед самісіньким Львівським Форумом видавців. Так і було задумано, адже більшість видавців зі шкіри лізуть, щоб до Форуму понадруковувати усіляких літературних новинок і там їх представити, а ми хіба гірші? Тож із першою презентацією «Першої тисячі кроків» дружним авторським колективом поїхали до Львова.

Довідка з інтернет-сторінки літстудії «Перехрестя»:

Перша тисяча кроків літстудії «Перехрестя»

На початку вересня у видавництві «Електрокнига» побачило світ перше колективне видання поетичних творів учасників Київської літературної студії «Перехрестя» – ювілейний альманах «Перша тисяча кроків».

Присвячений 10-річчю цієї літспільноти, збірник містить твори десятьох поетів, і це не випадково. Адже, як зазначає в передмові керівник «Перехрестя» письменниця Вікторія Осташ, «десять творів від кожного з десяти авторів за десять років творчості вкупі символічно утворюють тисячу. І подібно до того, як зріз дерева може багато і по суті розповісти про кожен рік його життя, так і кожен із авторів альманаху своїми поезіями здатний репрезентувати якусь відмінну (показову) рису життя літстудійного «організму» як цілості».

Автори альманаху – «перехрестяни» Алла Миколаєнко, Антоніна Спірідончева, Артем Занора, Валентина Захабура, Володимир Осипенко, Вікторія Осташ, Леся Мручківська, Максим Меркулов, Марина Єщенко та Надія Садова. Перша презентація «Першої тисячі кроків» відбудеться 13 вересня о 18 год. у Львові (каварня «Штука», вул. Котлярська, 8), під час цьогорічного Форуму видавців, у рамках 8-го Міжнародного літературного фестивалю. А надалі плануються кілька київських презентацій.

Для зручності читачів «Перша тисяча кроків» представлена в паперовій та електронній версіях, відповідно в книгарнях та інтернеті. Електронний примірник книги можна скачати на сайті «Автура» за адресою http://avtura.com.ua/book/1161/getfile/. За правилами видавництва «Електрокнига» електронні версії розповсюджуються умовно-безкоштовно, з можливістю віддячити авторам переказом номінальної вартості книги на банківську картку, постфактум.

 

Мій вересневий літературний актив :))

Отже, качайте електронну «Першу тисячу кроків» із сайту «Автура»!
По десять віршів десяти авторів за десять років від літстудії «Перехрестя». :) Показово, репрезентативно.
На шару! Якщо зробити вигляд, що ви нічого не качали, то й платити не треба. :)) Такі умови «Електрокниги». :)
В будь-якому разі в книгарні буде дорожче!
http://avtura.com.ua/book/1161/getfile/

 

8-й Міжнародний літературний фестиваль Львівського Форуму видавців

 

Володимир Осипенко

Володимир Осипенко

Як я вже казала, із першою презентацією «Першої тисячі кроків» ми поїхали до Львова. Форум видавців – це такий потужний книжковий ярмарок, куди треба їхати оптом (щоб там розсипатися в роздріб, хи-хи), тож ми подалися туди дружною командою: п’ять заміжніх дівчат і один холостяк – Вікторія Осташ, Валентина Захабура, Леся Мручківська, Олександра Шаповал, я – Антоніна Спірідончева та Володимир Осипенко. Повезли цілих дві презентації, що були проведені в різні дні: проекти «Перша тисяча кроків» та новий сезон «Урба-Перехрестя». Притягнули з Києва всі найменування своїх книжок, щоб студійному збірнику було не одиноко на імпровізованій розкладці книжкового ярмарку.

 

Мій вересневий літературний актив :))

 

Валя Захабура

Валя Захабура

Наше гостювання на Львівському форумі було цікавим і насиченим. Вражень багато, різнопланових. Ось, наприклад, один з ракурсів нашої поїздки, який я побачила у стрічці Валі Захабури на Фейсбуці :)) – «алкогольно-нікотинові хроніки Львова (3 доби): коньяк-вино-коньяк-глінтвейн-пиво-цигарки-коньяк... і червоною ниткою "а настроєніє-то улучшілось!"» Дякую, Валю, що ти це висловила і мені не треба складати слова у рядок. Це було чудово! Шкода лиш, що майже нікуди по заходах (не наших) не встигли. Але судячи з усього, що я читала у своїй френд-стрічці, у багатьох було відчуття «нікуди-не-встигання». :))))

Та це лише загальний фон…

Обидві наші презентації прийняла у своєму теплому і затишному приміщенні кав’ярня «Штука», що по вул. Котлярській, 8. Вишукані види кави, чаю і різноманітних солодощів чудово поєднувались із поезією та авторською піснею. 13-го вересня ми читали вірші з «Першої тисячі кроків» за себе і тих студійців, які до Форуму не доїхали. По ходу оголосили, що починаємо готувати прозовий збірник творів, адже прозаїків у студії теж вистачає, і вони також заслуговують на презент в честь десятиріччя літстудії, все ж десятиріччя трапляється раз на десять років :)).

 

Команда
Команда "Перехрестя" перед презентацією на порозі кав’ярні "Штука".

14-го вересня ми вчергове відкривали новий сезон конкурсу урбаністичної поезії «Урба-Перехрестя». Вже третій. Цього разу захід не обмежувався виступами перехрестян. У ньому розповідали і читали твори учасники і преміанти попередніх сезонів, поети з різних міст, яких я не буду перераховувати (чи не повним складом прибуло черкаське літоб’єднання ім. В.Симоненка), а також члени журі цьогорічного конкурсу – Ірина Новіцька та Оксана Яблонська. Був проведений очний урба-тур (модель якого ми випробували ще в травні цього року, коли я стала «Найліричнішим містом»). У Львові ж першу премію очного урба-туру отримав Ярослав Петришин, другу – Андрій Ребрик.

 

Зліва направо: Вікторія Осташ, Андрій Ребрик, Ярослав Петришин
Зліва направо: Вікторія Осташ, Андрій Ребрик, Ярослав Петришин

 

Мій вересневий літературний актив :))

Що приємно – на обох презентаціях було багато гостей. Світлини з наших заходів можна подивитись зокрема в моєму фотоальбомі на Фейсбуці.

 

Про офіціоз я розповіла, але в нас була ще й неофіційна програма заходів, щоправда імпровізована. На нашій зйомній львівській квартирці ми з друзями провели квартирник, який врешті переріс у власну ніч еротичної поезії (я зокрема читала черговий розділ з «Афродити»).

А в іншу ніч у нас проходила страшенно емоційна дискусія про дитячу і підліткову літературу, приводом для якої стала книжка «Вечірка Монстер Хай» за мотивами однойменного мультсеріалу. Були непримириме викрикування власної думки і пекельна заруба по всіх параметрах дитячої і підліткової літератури (дискутанти заходів з офіційної програми Форуму, на цю ж тему, могли б нам позаздрити :)))
Сперечалися всю ніч, мало не побилися і компромісу не досягли. Пообіцяли понаписувати аргументованих статей на цю тему (але то були гарячкові заяви). Словом, було весело.
Ще іншого вечора львів’янка-літераторка Оксана Кришталева влаштувала нам велику екскурсію по львівський кнайпах. Самі б ми з цим не впорались. А ще ми повним складом ходили на каву до засновника сайту (і великої поетичної лабораторії) «Поетичні майстерні» Володимира Ляшкевича.

 

Ефір на радіо

По приїзду зі Львова я побувала в прямому ефірі з українським радіо в Чікаго – у програмі «Книжкова полиця». :)
Говорили про мої книжки і також ювілейну збірку студії «Перехрестя», яка нещодавно вийшла в «Електрокнизі».
Дякую за цю зустріч електронній бібліотеці «Кассіопея» та особисто Олександру Костюку, який є ведучим українського включення. :)
http://store.kassiopeya.com/index.php?language=ua&manufacturers_id=82

 

Store.Kassiopeya.com - Ваша виртуальная книжная полка
Бізнес-провокація    
Бізнес-провокація
Це роман про топ-менеджерів і засновників, манери управління та прийняття ріш...
 
Весна-поетеса: Поетична збірка    
Весна-поетеса: Поетична збірка
Поезії Антоніни – двомовні. Вони напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них п...
 
Малолітка    
Малолітка
«Малолітка» - книжка дівчача. До неї увійшли твори, в центрі яких стоїть моло...
 
Специфіка програми "Книжкова полиця" в тому, щоб розповідати українцям в Америці про електронні книжки, що вийшли в Україні, адже паперові їм, зі зрозумілих причин - не доступні.
 

Пісенно-поетичний фестиваль «Відкриті небеса»

21 вересня у Києві в Музеї Івана Гончара проходив фестиваль «Відкриті небеса», і я також брала в ньому участь.

Довідка зі сторінки фестивалю на Фейсбуці:

Вперше поетично-пісенний фестиваль "Відкриті Небеса" відбувся 2006 року. З 2009-го він став уже щорічним. Цього 21 вересня в Музеї Гончара відбудеться вже сьомий пісенно-поетичний фестиваль "Відкриті небеса". Декламації віршів поетами чергуватимуться з пісенними номерами авторів сучасної балади й романсу.

Фестиваль виник як громадська ініціатива поетів і співців у 2006 році. Перший фестиваль пройшов під відкритими небесами біля Історичного музею й руїн Десятинної церкви. Далі він помандрував до Гідропарку й цього року знов повернувся на "материк" і знов, як і в перший раз, відбудеться біля музею. Але на цей раз - Музею Івана Гончара, а точніше, Національного центру народної культури Музей Івана Гончара, якому в цьому році виповнюється 20.
Таке тяжіння сучасних поетів і співців до старовини пояснюється просто. Творчість не можлива без коріння Традиції.
На фестивалі "Відкриті небеса"в різні роки виступали Марія Бурмака, Сергій Лазо, Едуард Драч, Андрій Панчишин, Сергій Шишкін.

 

Оксана Яблонська та Едуард Драч

Оксана Яблонська та Едуард Драч

Таку астрономічну кількість українських поетів і бардів, як на «Відкритих небесах», на інших заходах не побачиш (виключення – «Слівафест»). Сюди з’їжджаються виступити з різних куточків країни. Фестиваль триває лише один день, з обіду і до самісінького вечора. При цьому поетам дається не більше п’яти хвилин, щоб виступити, а виконавцям пісень – по десять. Вийти на сцену могли не всі, бо фестиваль має фільтр. Цьогоріч учасників відбирали бандурист, поет, бард і рок-музикант Едуард Драч та поетка і співочільниця гутірки «Севама» Оксана Яблонська.

На сцені Музею Івана Гончара виступали: Едуард Драч, Тата Рівна, гурт «Літопис», Ігор Білий, Сашко Лірник, Олексій Юрін, Алла Миколаєнко, Олег Король, Світлана Касьяненко, Вікторія Осташ, Олексій Бик, Юлія Набок-Бабенко, Зиновій Медюх, я – Антоніна Спірідончева, Юрій Рудницький, Олеся Венгринович, Олександр Ігнатенко, Наталя Клименко, Володимир Осипенко, Олександр Музика, Анатолій Ткаченко, Оксана Яблонська, Світлана Богдан та Сергій Боровий («Се-Бо-Світ»), Анна Даник, Сергій Пантюк, Іван Сергієнко, Олег Короташ, Неля Франчук, Антоній Мельник, Олена Багрянцева, Григорій Лук'яненко, Віктор Ткаченко. Фестиваль закінчився частуванням кулішем, який зготував Іван Сергієнко.

Фотозвіт можна подивитись у моєму альбомі на Фейсбуці.    

 

гурт
гурт "Літопис" - вразили!

 

Неля Франчук. Їй допомагають майстер Григорій Лук’яненко та скрипалька.
Неля Франчук. Їй допомагають майстер Григорій Лук’яненко та скрипалька Віра Боднар.

 

Ну і я, Антоніна Спірідончева, теж відкриваю небеса. :)
Ну і я, Антоніна Спірідончева, теж відкриваю небеса. :)

 

Атмосфера заходу. Виступає Зиновій Медюх
Атмосфера заходу. Виступає Зиновій Медюх
 

Літмайданчик на Гогольфесті  

22 вересня літстудія "Перехрестя" провела на літмайданчику мультидисциплінарного фестивалю "Гогольфест" майже цілий день.

Спочатку була серія презентацій від літстудії "Голоси і візії міста (поезія, музика, світлини)", а саме презентувались ювілейна збірка перехрестян "Перша тисяча кроків", відкриття третього сезону конкурсу урбаністичної поезії "Урба-Перехрестя", урбаністичної фото-колекції Олександра Басаргіна та Вікторії Осташ, фотографії у літтексті "Фотографи на деревах"  Андрія Недзельницького.

 

Вікторія Осташ. Колекція урбаністичнх фото Вікторії Осташ та Олександра Басаргіна
Вікторія Осташ. Колекція урбаністичнх фото Вікторії Осташ та Олександра Басаргіна

 

Андрій Недзельницький
Андрій Недзельницький

Свою поезію читали перехрестяни і друзі студії: Володимир Осипенко, Тата Рівна, Михайло Невідомський, Олександр Басаргін, Оксана Галаєва, Олександр Козинець, Марина Єщенко, я, Антоніна Спірідончева, та керівник студії Вікторія Осташ. Читали і співали Юрій Рудницький, дует "Се-Бо-Світ" (Світлана Богдан та Сергій Боровий).

 

Скромно, я. Антоніна Спірідончева. :)

Скромно, я. Антоніна Спірідончева. :)

 

Юрій Рудницький
Юрій Рудницький

Після комплексної презентації ми тільки й встигли, що кави попити, і повернулись на літмайданчик, де вже почалась презентація серії книжок молодих авторів "Електрокнига", яку вів видавець Антон Санченко. Були представлені книжки Ірини Цілик, Галини Ткачук, Олександра Михеда, Івана Кулінського, трикнижжя "Ц2", посібник для початкуючих письменників від самого Антона Санченка і збірка нашої літстудії "Перша тисяча кроків", яка також побачила світ у видавництві "Електрокнига".

 

Антон Санченко
Антон Санченко

Книжки представляли по можливості їх автори, тож на сцені побували з "Першою тисячею кроків" Вікторія Осташ, Володимир Осипенко та я, Антоніна Спірідончева. Треба було читати вірші про море, але ми не одразу зорієнтувалися, а от наступних виступаючих поетів Санченко вже правильно зорієнтував)) - Івана Кулінського (зі збіркою "Автобіографія") та Богдана-Олега Горобчука і Павла Коробчука, які представляли трикнижжя Ц2, щоправда не повним складом)). А Олександр Михед розповідав про свою книжку-проект "Амнезія", пояснити жанрову приналежність якої я не беруся.

 

Мій вересневий літературний актив :))

В залі було тепло, затишно і позитивно, хоча одне вікно було відкрите, з якого поет-фотограф-звукорежисер Володя Осипенко фотографував промзонівський дощ і вивів на вулицю один динамік, щоб не тільки нам було чутно... :)

 

Дякую за це відео з кількома моїми віршами Андрію Недзельницькому.

 

 

Фото можна переглянути в моєму альбомі на Фейсбуці.  Таким активним був мій вересень. :))


Открыть | Комментариев 14

Перша тисяча кроків літстудії «Перехрестя»


На початку вересня у видавництві «Електрокнига» побачило світ перше колективне видання поетичних творів учасників Київської літературної студії «Перехрестя» – ювілейний альманах «Перша тисяча кроків».

Присвячений 10-річчю цієї літспільноти, збірник містить твори десятьох поетів, і це не випадково. Адже, як зазначає в передмові керівник «Перехрестя» письменниця Вікторія Осташ, «десять творів від кожного з десяти авторів за десять років творчості вкупі символічно утворюють тисячу. І подібно до того, як зріз дерева може багато і по суті розповісти про кожен рік його життя, так і кожен із авторів альманаху своїми поезіями здатний репрезентувати якусь відмінну (показову) рису життя літстудійного «організму» як цілості».

Автори альманаху – «перехрестяни» Алла Миколаєнко, Антоніна Спірідончева, Артем Занора, Валентина Захабура, Володимир Осипенко, Вікторія Осташ, Леся Мручківська, Максим Меркулов, Марина Єщенко та Надія Садова. Перша презентація «Першої тисячі кроків» відбудеться 13 вересня о 18 год. у Львові (каварня «Штука», вул. Котлярська, 8), під час цьогорічного Форуму видавців, у рамках 8-го Міжнародного літературного фестивалю. А надалі плануються кілька київських презентацій.

Для зручності читачів "Перша тисяча кроків" представлена в паперовій та електронній версіях, відповідно в книгарнях та інтернеті. Електронний примірник книги можна скачати на сайті "Автура" за адресою http://avtura.com.ua/book/1161/getfile/ . За умовами видавництва «Електрокнига» електронні версії розповсюджуються умовно-безкоштовно, з можливістю віддячити авторам переказом номінальної вартості книги на банкіську картку, постфактум.


Открыть

Київська літстудія "Перехрестя" їде до Львова на Форум видавців


Заходи літстудії "Перехрестя" на Львівському Форумі:

13.09 18:00-19:20 Штука (вул. Котлярська, 8) презентація
Перша тисяча кроків: Презентація ювілейного збірника та сайту Київської літературної студії «Перехрестя»

14.09 14:00-15:30 Штука (вул. Котлярська, 8) презентація
«МІСТО-(В)МІСТ»: Всеукраїнський конкурс-фест урбаністичної поезії «Урба-Перехрестя-2013»

Від "Перехрестя" на Форум їде ціла делегація))) Viktoriya Ostash, Valya Zakha-Bura, Володимир Осипенко, Lesya Mruchkivska, Aleksandra Shapoval і я, Antonina Spiridoncheva. :))

http://bookforum.ua/event/25/1180.html

А ось і наша красуня, яку ми веземо до Львова презентувати :))


Открыть

Магазин "Книги”: 15 років у центрі Києва з вітчизняною продукцією


(і я там була, ось мій маленький звіт на сайті "Буквоїд")

     

Київський магазин "Книги», що знаходиться по вул. Пушкінській, 8-а, 31 липня відсвяткував 15-річчя.

Привітати іменинника прийшли письменники, постійні читачі та друзі. І є з чим! 15 років у самісінькому центрі міста, та ще й виключно на вітчизняному книжковому асортименті — справжнє геройство!

Вітання і квіти приймала натхенниця і берегиня книгарні — Любов Трофимова.

Крім того, магазин "Книги» – місце тусовочне, адже в ньому постійно відбуваються презентації книжок, зустрічі з письменниками, літературні читання. Та й заснований він спершу як товариство книголюбів (реєстрацію підприємства "Основа" здійснено задля повноцінної економічної діяльності).

Тож атмосфера була дружньою, неофіційною. Чудовий розіграш кухлів Ex Librіs (ідея Ірен Роздобудько, частина кухлів з її ж авторськими малюнками) нікого не залишив без подарунку. Молодий акордеоніст Євген Гаврилюк супроводжував свято популярними мелодіями і виконанням класичних творів (те і те було дуже доречним). Письменники Міла Іванцова з Олександром Єсауловим станцювали під ручку, чим дуже здивували випадкових відвідувачів книгарні.

Міла Іванцова і Євген Гаврилюк

Олександр Єсаулов і Любов Трофимова

Розмовляли про книжки, обкладинки і тексти. Пили за книгарню і читача. Зичили масштабного читання і цікавої літератури.


І ще трошки фото (за які вдячна Світлані Скрябіній та Ігорю Гурчику)


Открыть

Моя участь в Літературній "Країні мрій"


Офіційний репортаж з наших виступів можна подивитись тут. А неофіційно...

6 липня на "Країні мрій" стало для нас туснячковим. З Черкас приїхали учасники літоб’єднання ім. В.Симоненка, з якими "Перехрестя" у дружніх стосунках. Вони виступали раніше за нас. Тож ми слухали їх, потім вони нас, в проміжку – пили каву і воду, розмовляли про все на світі і в літературі, нишпорили по літературному ярмарку в пошуках цікавих книжок.



Я читала вірші "Галереї жіночих портретів" з книжки "Пензлі різнобарв". Чомусь цей цикл мені найбільше подобається читати під час виступів. Він мені особливо дорогий... можливо, тому, що й досі пишеться. Ще на мені лежали неофіційні функції штатного фотографа. :))



А після виступів ми пішли гуляти. В кафе влаштували продовження літературних читань. Там я представила свою найсвіжішу на той момент Афродиту – "Бій Афродити з Галатеєю". А також добірку ресторанно-кафешно-генделикових віршів. :))

Наобідавшись і начитавшись ми (від "Перехрестя" Вікторія Осташ, Наталя Гончарова та я, від Об’єднання ім. В.Симоненка – Оксана Галаєва, Оксана Ланська і Наталя Бонь) пішли далі гуляти, багато-багато-багато фотографуючись. :))


Открыть

Поетична "Країна мрій"


В Літературній Країні мрій пора виділити підфестиваль - Поетична Країна мрій. :)) Поетів на Країну мрій з”їжджається багато, а уваги до них бракує. Принаймні вони губляться за повідомленнями про події з ознаками шоу, яким організатори надають більшої ваги зі зрозумілих причин.

Тим не менше Літературна Країна мрій надає можливість презентувати свою творчість як окремим поетам, так і цілим літературним об”єднанням.
Мала літературна сцена ”Курінь”, що знаходиться посередині книжкового ярмарку, стала притулком для більшості поетів, що з”їхались з різних міст.

Так 6 липня виступи на ”Курені” відкрило Черкаське літературне об’єднання ім. Василя Симоненка. Естафету підхопила Київська молодіжна літстудія ”Перехрестя”, окремо виступала Катруся Гладка, відбувся масивний зліт ”Гоголівської академії”. Поетів було справді багато, вони творчо перемішались в кафешці під парасолями навпроти сцени "Курінь", знайомлячись, спілкуючись, слухаючи колег. Там же, під парасолями, сиділи глядачі, бо з лавочками біля сцени був напряг. А 7 липня на ”Курені” виступала гутірка поетів ”Севама”. Їх читання супроводжував традиційний для ”Країни мрій” дощ.

Черкаське літературне об”єднання імені Василя Симоненка вкотре довело, що поети можуть самоорганізуватись. Їх делегація приїхала значним складом, без запізнень (кияни зрозуміють :))), зі своїми ведучими і підготовленим сценарієм виступів. Від черкащан виступали Анатолій Антонець, Наталя Бонь, Оксана Одорошенко, які представили дитячі твори. А також Валерія Карбишева, Тетяна Козловська, Оксана Ланська, Оксана Галаєва, Юлія Кльотка, Катерина Вербівська, Антоніна Романенко та Олексій Юрін.


Добірку Оксани Галаєвої я б назвала ”салютом уяв”, її вірші, деякі виражено урбаністичні, вирізнялись несподіваними образами.


Антоніна Романенко бавила глядачів сучасними байками. На Країні мрій це було дуже доречно. :))


12-річна Валерія Карбишева продемонструвала несподіваний для свого віку рівень поетичної майстерності — як за широтою думки, так і за художнім її вираженням.


Черкащанин Олексій Юрін верткий не лише в стьобі, яким наповнені його вірші, але й в самоорганізації. Він примудрився взяти участь одразу в декількох поетичних заходах Країни мрій.


Катерина Вербівська разом з Олексієм Юріним вели захід, їх дует був чудовий. Проте їх твори настільки різні і несумісні, що складно зрозуміти, як ці два автори змогли поділити маленьку сцену. :)) Поезія Катерини Вербівської чуттєва і прониклива.


Черкаське літоб”єднання ім. В. Симоненка повним складом на Країні мрій.

Від київської літстудії ”Перехрестя” виступили Вікторія Осташ, Антоніна Спірідончева, Ярина Мавка (Ірина Кравчук), Світлана Кондратьєва, Михайло Невідомський та Євгенка Чугуй.


Поезії Вікторії Осташ — ідейно складні і глибокі, ніби просили додаткового часу на обмірковування.


Антоніна Спірідончева читала поезії зі своїх ”галереї жіночих портретів” та ”бунтарського циклу”.


Твори Ярини Мавки керівник студії Вікторія Осташ назвала ”тонкими нюансовими”. Глядачі могли в цьому переконатись під час виступу поетки.


Майже реперські тексти звучали у виконанні Михайла Невідомського.


Світлана Кондратьєва - навчання на спеціальності "літтворчість" дає швидкий ріст майстерності автора. Це відмітила Вікторія Осташ, яка спостерігає за творчістю Світлани Кондратьєвої.


Євгенка Чугуй — лірична, ніжна і непроста у своїх віршах.


Катруся Гладка — яскрава, лірична, жіночна. Її виступ тривав півгодини, тож охочі мали час розсмакувати любовну лірику поетки і не тільки.

Поетичні читання Гоголівської академії — це поетичний набіг, зліт, штурм — не знаю, як точніше назвати. Серед г@ківчан зі сцени ”Курінь” виступили Надя Позняк, Олексій Ганзенко, Олег Коцарєв, Роман Повзик, Ганна Осмоловська, Заза Пауалішвілі, Таня-Марія Литвинюк, Анна Єгорова, Ольга Бражник, Сергій П’ятаченко, Олена Степаненко, Ірина Шувалова та модератор інтернет-сайту "Гоголівська академія" Ніка Новікова.


Надя Позняк, яка приїхала на Країну мрій із Сум, запам”яталась проникливістю своїх творів, їх емоційною насиченістю. Каже, що приїхала заради обміну досвідом, інших послухати і себе показати, адже літературні студії невеликих міст усе ще є ізольованими від поетичних рухів та існують самі в собі.


Олексій Ганзенко свій виступ почав скромно:
- Перед вами один з цьогорічних переможців "Коронації слова"!
На розсуд публіки він представив свою "МЕнеїду", події якої розгортаються на Трої-єщині. Герої нові, час новий, обставини нові, а МЕней - як і раніш, парубок моторний і хлопець хоч куди козак. :))


Порадувала глядачів і Таня-Марія Литвинюк своїм майже інтимним читанням поезії. Її спраглий еротичний напівшепіт зібрав осіб чоловічої статі (фото з її сторінки на ФБ).


Заза Пауалішвілі - готується до виступу, ще мить і зі сцени полетять його пронизливі рядки і влучать в дівочі серця.


А ось так творчо перемішались поети з Черкас, Сум і Києва, які брали участь у різних поетичних заходах "Куреня" в суботу 6 липня. На фото: Наталя Гончарова (Київ), Сергій П’ятаченко та Ольга Бражник (Суми), Вікторія Осташ (Київ), Оксана Ланська, Наталя Бонь та Оксана Галаєва (Черкаси).

7 липня під рясним дощем переливало поетичні меди літературне об’єднання «Sevama», керівник і організатор Оксана Яблонська. Виступ гутірки під відповідною назвою «Яблучний мед» був досить символічним, адже, найчастіше слав’янського Купайла, чий день за новим стилем традиційно відзначають 7 липня, зображають саме з яблуком, воно ж є символом і самого літературного об’єднання. Окрім того, подібно до різних видів меду: квіткового, гречаного, липового тощо, - гутірку представляли різнотематичні поети і музиканти не з одного регіону України.


Так, першим було надане слово Дмитру Кокошинському – зовсім юному київському музиканту та автору поетичних текстів. Юнак нагадав глядачам, як може битися серце, повне запалу на молоднечої енергії, коли воно закохане уперше і уперше стикається з непосильними труднощами невідповідності реального і бажаного. Завершенням його купальських пошуків стали пісні – власноручно покладені на музику, вірші Василя Стуса.


Опісля естафету перейняла поетка-бард із Хмельницького Оксана Романів. Її філософська лірика спонукала подумати не лише над одвічними питаннями сенсу буття, людськими стосунками, але і такими побіжними заувагами, як, до прикладу, падіння дощу.


Надзвичайно драйвовим видався виступ ніжинського поета-урбаніка Ярослава Гадзінського. Його чіпка образність дала змогу побачити у буденності літнього мегаполісу щось нехарактерне і невловиме, як от серпнева парфумерія.


Юлія Набок-Бабенко, поетка із Миколаєва, вразила публіку ніжністю своєї лірики та мелодичністю. Почасти здавалося, що кожен її текст, ніби симфонія, у якій кожен рядок відіграє, подібно музичному інструменту, відведену лише для нього, партію.

Передостаннім до слова був запрошений вінницький поет Сергій Рибницький. У своєму виступі хлопець зробив акцент на соціальній поезії: замислився не лише над покращеннями людського життя, але і, чому «у бібліотеках не можна триматися за руки».


Завершенням поетичних переливань яблучного меду стали ліричні сповіді авторки із Бердичева Катерини Ляшевської, яка до того ж була і модератором севамівських читань.

Примітно, що не зважаючи на грім і блискавицю, слухачів у авторів літературного об’єднання було доволі: люди мостилися не лише під сценою і паралельними накриттями, а й заполонили парасольками прохідну частину.

Отже, поети вже вкотре підтвердили, що на Країні мрій вони є самостійною і великою силою (проте не надто впливовою), що їм не страшні ні спека, ні злива, що поетичні заходи пора виділяти в окремий підфестиваль - Поетична Країна мрій. :))

Антоніна Спірідончева,
Катерина Ляшевська
Фото: Оксана Галаєва,
Антоніна Спірідончева,
Сергій Рибницький


Открыть | Комментариев 10
Назад | Вперед



Разговор в поезде

Мої книжечки...
Мої книжки в електронній бібліотеці "Касіопея"
 
Бізнес-провокація    
Бізнес-провокація
Це роман про топ-менеджерів і засновників, манери управління та прийняття ріш...
 
9,49 грн.
Купити 'Бізнес-провокація'
 
 
Весна-поетеса: Поетична збірка    
Весна-поетеса: Поетична збірка
Поезії Антоніни напрочуд легкі, прозорі і мелодійні. В них п...
 
5,49 грн.
Купити 'Весна-поетеса: Поетична збірка'
 
 
Малолітка    
Малолітка
«Малолітка» - книжка дівчача. До неї увійшли твори, в центрі яких стоїть моло...
 
9,49 грн.
Купити 'Малолітка'

ОБОЗ.ua